Ephesians 5

Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудува́ння, щоб воно подало́ благода́ть тим, хто чує. 1І не засму́чуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день ви́купу. 2Усяке подратува́ння, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас ра́зом із уся́кою злобо́ю. 3А ви один до о́дного будьте ласка́ві, милости́ві, прощаючи один о́дному, як і Бог через Христа вам простив! 4

Поводьтеся, як діти світла

5Отже, будьте наслідувачами Богові, як улю́блені діти, 6і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Само́го Себе, як дар і жертву Богові на приємні па́хощі. 7А розпуста та не́чисть усяка й заже́рливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як ли́чить святим, 8і гидо́та, і марносло́вство або жарти, що непристойні вам, але краще дя́кування. 9Знайте бо це, що жоден розпу́сник, чи нечистий, або заже́рливий, що він ідоля́нин, не має спа́дку в Христовому й Божому Царстві! 10Нехай вас не зво́дить ніхто словами марно́тними, бо гнів Божий приходить за них на неслухня́них, — 11тож не будьте їм спільниками ! 12Ви бо були колись те́мрявою, тепер же ви світло в Господі, — поводьтеся, як діти світла, 13бо плід світла знахо́диться в кожній добрості́, і праведності, і правді. 14Допевня́йтеся, що приємне для Господа, 15і не беріть участи в неплідних ділах те́мряви, а краще й докоряйте. 16Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потає́мно! 17Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло. 18Через це то й говорить: „Сплячий, вставай, і воскре́сни із мертвих, — і Христос осві́тлить тебе!“

Наповняйтеся Духом

19Отож, уважайте, щоб поводитися обере́жно, не як немудрі, але як мудрі, 20використо́вуючи час, — дні бо лукаві! 21Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що́ є воля Господня. 22І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще напо́внюйтесь Духом, 23розмовляючи поміж собою псалма́ми, і гі́мнами, і пісня́ми духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа, 24дякуючи за́вжди за все Богові й Отцеві в Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, 25ко́рячися один о́дному у Христовім страху́.

Чоловік і жінка

26Дружи́ни, — корі́ться своїм чоловікам, як Господе́ві, — 27бо чоловік — голова дружи́ни, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла! 28І як ко́риться Церква Христові, так і дружи́ни своїм чоловікам у всьо́му. 29Чоловіки, — любіть своїх дружи́н, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе, 30щоб її освятити, очистивши водяним ку́пелем у слові, 31щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була́ свята й непорочна! 32Чоловіки повинні любити дружи́н своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружи́ну свою, той любить самого себе. 33Бо ніко́ли ніхто не знена́видів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,